Лікування міжхребцевої грижі
Грижа міжхребцевого диска – це, в більшості випадків, не самостійна хвороба, а підсумок розвитку іншого захворювання – остеохондрозу хребта. При грижі, частина міжхребцевого диска через розрив фіброзної оболонки виштовхується в спинномозковий канал і починає тиснути на нерв. Грижа найчастіше виникає в шийному і поперековому відділах хребта, хоча може утворюватися і в грудному.
Причини і симптоми міжхребцевої грижі
Появі міжхребцевої грижі може сприяти кілька факторів: генетична схильність, особливості будови хребта, слабкість м’язів спини (м’язового корсету), неправильна постава, інфекції і травми.
Залежно від ступеня вираженості, виділяють:
- пролабування (невеликий виступ розміром до 2-3 мм);
- протрузію (4-15 мм);
- екструзію (грижа звисає у вигляді краплі).
Симптоми залежать від стадії захворювання, так на першій стадії пацієнта турбують простріли – різкі, сильні і короткі спалахи болю. На другій стадії з’являється ниючий тупий біль у хребті, який може віддавати в руку або ногу. На третій стадії погіршується кровообіг, а міжхребцевий диск практично втрачає свої амортизаційні властивості; спостерігається скутість рухів. На четвертій стадії біль у хребті та суглобах стихає, міжхребцевий диск кальцинується, а хребет втрачає свою рухливість; можливий вплив грижі на інші органи і системи (травну, сечостатеву, судинну та ін.), через поразку нерва, що відповідає за її роботу.
Діагностика і лікування міжхребцевої грижі
При підозрі на міжхребцеву грижу проводиться неврологічний огляд, збір анамнезу, при необхідності – КТ, МРТ або рентген.
Лікування грижі зводиться до усунення болю, зняття набряклості, відновленню рухливості хребта і роботи внутрішніх органів, які постраждали через хворобу. У складних і запущених випадках єдиним виходом може бути проведення операції.
Запишіться на прийом онлайн